Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани. Шевч. ІІ. 2.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк.
Омачка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.
Полегти, -ля́жу, -жеш, гл. = полягти.
Пощербити, -блю, -биш, гл. 1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили. Щог. В. 9. 2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц.