Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повихлюпувати

Повихлюпувати, -пую, -єш, гл. Выплескать (во множествѣ). Повихлюпували всю воду з діжки, а тепер і носи. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИХЛЮПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИХЛЮПУВАТИ"
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Воропай, -пая, м. ? Чоловіче воропаю, де ж я тебе поховаю? Заховаю під вербою. Чим накрию? Пеленою. Заховаю на могилі, щоб по тобі вовки вили. Тополя, Чари, 9. Cм. еще Потебня. ІІІ. 65.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Цнота, -ти, ж. 1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Ном. № 1313. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Чуб. V. 426. Хоть я сирота, є у мене цнота. Гол. ІІІ. 321. Ум. цно́тонька. Гол. IV. 321.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИХЛЮПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.