Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гниличитися, -чуся, -чишся, гл. О грушахъ: немного загниваться. Желех.
Затяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. затягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться. 2) Затаскиваться, затаскаться. 3) Вербоваться, навербоваться. КС. 1883. IV. 751.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Зорній, -я, -є. Заревой. Як ліпшім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає,... поети, мов боги, ні нащо не вважають і пісню зорнюю про дольній світ співають. К. Дз. 214. зорнути. Cм. зринати.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. К. ХП. 16. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Несперечливий, -а, -е. Уступчивый, покладистый. Я чоловік несперечливий. Нволынск. у.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139.
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.