Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркниця

Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНИЦЯ"
Доро́слий, -а, -е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. І. 136. 2) Дорослый. Доросле жито. Н. Вол. у.
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. Гол. І. 253. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.
Позмилювати, -люю, -єш, гл. Смылить (во множествѣ). Усе мило позмилювали. Богодух. у.
Пообтавати, -таємо, -єте, гл. Обтаять (во множествѣ). А що, пообтавали вже вуси? Харьк. у.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Сивковий, -а, -е. Сѣрый, изъ сѣрой шерсти. Бо я вівчар нетяга, сивковая серм'яга. Чуб. V. 124.
Спотіти, -тію, -єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи. Ном. № 14036.
Хруснути, -ну, -неш, гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх. Ном. № 13344.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.