Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркниця

Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКНИЦЯ"
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.