Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буяти

Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Драг. 81. Поле в них буяє подяками. К. МБ. XI. 152. Гіллястий ясокір буяє. МВ. ІІ. 174. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. К. ЧР. 322. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. Камен. у. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Вінок. 228. Риба в морі і в ріках буяла. Чуб. І. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 119.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯТИ"
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Підтумок, -мка, м. Помѣсь; ублюдокъ. То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок. Кобел. у.
Понеділкування, -ня, с. 1) Обычай замужнихъ женщинъ: быть свободной отъ обязательнаго труда въ каждый понедѣльникъ, теперь существующій въ болѣе или менѣе полномъ объемѣ лишь въ м. Борисполѣ, Переясл. у., гдѣ онъ сопровождается и пирушкой и право на него вносится въ брачный договоръ; въ остальныхъ мѣстностяхъ Украины обычай сохранился лишь въ формѣ воздержанія въ понедѣльникъ отъ извѣстнаго рода работы. КС. 1887. I. 180
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Пошарпати, -паю, -єш, гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться. Чуб. V. 789.
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.).
Таборянин, -на, м. Находящійся въ лагерѣ, стоянкѣ, обозѣ. Кругом добро всім таборянам чиниш. К. МБ. XI. 143.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.