Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буявіти

Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯВІТИ"
Відщеплюватися, -лююся, -єшся, гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.
Зари́ти, -ся. Cм. зарива́ти, -ся.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Косінка, -ки, ж. Плетеница изъ неньки въ видѣ косы, — къ ней прикрѣпляютъ цвѣты, изъ которыхъ составляется вѣнокъ невѣсты. Вінок для княгині плетутъ на косінці з прядіва... Дружко прив'язує оцю благословенну квітку (барвінок) до косінки... а доплітають його вже дівчата. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Пороздрочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Придти въ раздраженіе (о многихъ).
Сікачка, -ки, ж. Сѣчка (для рубки капусты). Полт.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.