Бадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться.
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Вигребе із печі жару.
Виломити, -млю, -миш, гл.
1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист.
2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. меж. = ач.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Сповістили про все се одинадцятьох.
Ростанути Cм. роставати.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл.
1) Чередоваться.
2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Стали чергуватись, кому б піти.
