Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Гайда! II, меж. Мартъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Ум. єдиничка.
Задни́ти Cм. задинати.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. Ну, що подейкують про його. Люде подейкують, що подушного не буде. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ.
2) Членъ городскаго или сельскаго управленія.
Уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. Коні, як почують чорта, то вростіч.
