Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буян

Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯН"
Вареничок, -чка, м. Ум. отъ вареник.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Домари́тися, -ри́ться, гл. безл. Находиться дома. Як сі домарило? Шух. І. 201.
Жа́тися II, жму́ся, жме́шся, гл. Жаться, сжиматься. Жметься, гнеться, — як кургузий дядько. Ном. № 3053.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. Cм. необзир.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ). Ном. № 10781.
Приймитися, -муся, -мешся, гл. = принятися. Тут приймилися зараз за діло. Федьк.
Промішкання, -ня, с. Сожительство. Мет. 354.
Степок, -пка, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.