Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бушля

Бушля, -лі, ж. 1) Самка аиста. Желех. 2) Цапля. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУШЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУШЛЯ"
Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то! Гол. І. V. 522.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать. Славяносерб. у.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.
Халясувати, -сую, -єш, гл. Танцовать, плясать. (Дяк) ну гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає, а він так халясує, так халясує. Мир. ХРВ. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУШЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.