Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Носили латані галанці.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину.
Завоюва́ння, -ня, с. Завоеваніе.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла.
Порідішати, -шаю, -єш, гл. = порідшати.
Розливання, -ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу.
