Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буяк

Буяк, -ка, м. 1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92. 2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96. 3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯК"
Басарунок, -нку, м. Сѣно или трава, которое даютъ коровѣ въ то время, когда ее доятъ. Шух. I. 170, 188, 193.
Джуми́га, -ги, ж. Осадокъ на днѣ со суда съ водой, на днѣ самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Катеринка, -ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. І. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Кисличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. 2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14. 3) мн. Раст. Pyrola secunda L. ЗЮЗО. І. 169.
Обмацки нар. Ощупью.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.