Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буяк

Буяк, -ка, м. 1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92. 2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96. 3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯК"
Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Нагної́тися, -ною́ся, -ї́шся, гл. Унавозиться.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.
Скаменіти, -ні́ю, -єш, гл. = скам'яніти.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.