Вада, -ди, ж.
1) Вредъ. Отим за оце і вади не буде.
2) Недостатокъ. Нема чоловіка без вади.
Гірчійший, гірчіший, -а, -е. Сравн. степ. отъ гіркий.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка.
