Загаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загаснути, -ну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, угасать, угаснуть. Куй залізо, покуль не загасло. 2) Переносно: прекратиться. Загаснув рід.
Загла́джувати, -джую, -єш, сов. в. загла́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. Він хоче загладити наше обличчє серед народів.
Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила.
Убутися Cм. убуватися.
Хмизувати, -зую, -єш, гл.
1) Бить прутомъ. Хмизує добре.
2) Покрывать хмизом.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!...
