Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Заля́кувати, -кую, -єш, сов. в. заляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати.
Колосина, -ни, ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы.
Кубай, -бая, м. = куб 2.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Смолити, -лю́, -лиш, гл. Смолить.
Стерегти, -жу, -жеш, гл.
1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже.
2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила.
