Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ікриця

Ікриця, -ці, ж. = ікра 1. Вх. Пч. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКРИЦЯ"
Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. ІІІ. 147.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Зупиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г.
Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).
Худко, -ка, м. Удодъ, Upupa epops. Вх. Лем. 479. Cм. одуд, худок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІКРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.