Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ікриця

Ікриця, -ці, ж. = ікра 1. Вх. Пч. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКРИЦЯ"
Вальний, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. ІІІ. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була. Гліб. 44.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! К. Іов. 75. Вівця! Що вона кому заподіє? Мир. ХРВ. 41. — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Кв. Драм. 190. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. Г. Барв. 209. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Кумелем піти. Перекувыркнуться. О. 1861. XI. Свид. 35. Cм. комель.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Набира́ти, -ся = набірати, -ся.
Осуружний Cм. осоружний.
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІКРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.