Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бучина

Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти? Чуб. V. 631.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧИНА"
Досила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. досла́ти, -шлю́, -ле́ш, гл. Досылать, дослать. Коли він мені дошле решту? І козацьке на Вкраїні серце залунало і луну із серця в серце аж до нас дослало. К. МБ. XI. 142.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Кудель, -лі, ж. = куделя. Очі як небо сині, а коса як кудель. Стор.
Кусак, -ка, м. = кусок. Кусок сала. Шух. І. 50.
Невчений, -а, -е. Неученый, необразованный.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.