Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бучина

Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти? Чуб. V. 631.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧИНА"
Видмухнути, -ну, -неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбѣжать, вылетѣть. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Застига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засти́гти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. Ном. № 9336. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне. Чуб. V. 629.
Підкусити Cм. підкушувати.
Постникати, -каю, -єш, гл. = пісникувати. Ой постникала я сім понеділків, а восьмую неділоньку. Чуб. V. 1202.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Штраповий, -а, -е. 1) Штрафной. 2) Страховой. Нехай її лихо, штраповій конторі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.