Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бучина

Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти? Чуб. V. 631.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧИНА"
Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. МВ. І. 23. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним. МВ. І. 35.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Присукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. присука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Прикрѣпляться, прикрѣпиться нитямъ основы къ кромкѣ. Мнж. 193. Быть присукиваемымъ, присуканнымъ. Чогось ніяк нитка не присукується. Богодух. у.
Сіятися, -сіюся, -єшся, гл. Сѣяться. Кукуруза сіється, кукуруза родиться. Чуб. V. 481.
Сюсі дѣтск. = пісі. О. 1861. VІІІ. 8.
Трухан, -на, м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.