Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бучулька

Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧУЛЬКА"
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. Левиц. І. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
М'я́чка, -ки, ж. Раст. Typha latifolia. ЗЮЗО. І. 140.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.