Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Гу́чність, -ности, ж. Звучность, звонкость.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю.
Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Путь I, -ті, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Щоб твоя путь погибла! (брань).
Свят, -а, -е. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слона украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и святий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (Cм., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ. 1) = святий. Як дух свят. 2) — день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. 3) — вечір. Канунъ Рождества.
Тікатися, -каюся, -єшся, гл. = тікати.
Хупавка, -ки, ж.
1) Красивая, нарядная женщина, опрятная женщина.
2) мн. Родъ цвѣтовъ. Ум. хупа́вочка. Іди, синку, додомоньку, змию тобі головоньку. Ізмий, мати, сама собі, або своїй рідній доньці, рідній доньці хупавочці.