Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Огнистий, -а, -е. 1) = огненний 1. Сонце як раз... сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом.
1) = огненний 2. Серце огнисте.
Повидумувати, -мую, -єш, гл. = повигадувати. Отсе три дні панські одбудеш, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота якісь толочні повидумували.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Голоси... позмовкали.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий.
Псиця, -ці, ж. Сука.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Ум. хаби́нка.
