Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Боровичок, -чка, м. Ум. отъ боровик.
Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. 2) Напильникъ. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно.
Наку́чити, -чу, -чиш, гл. Наскучить, надоѣсть.
Натуркати Cм. натуркувати.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Попадиця, -ці, ж. Та, которая попалась? Молодице моя, попадице моя, попади ти мені, — буде добре тобі.
