Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Викладування, -ня, с. = викладання.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Н. Дума. Прикликав названого сина свого. Г. Барв. 196. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. Н. п. 3) Именованный (о числѣ). К. Грам. 112.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство. Г. Барв. 426.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.