Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластунець

Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТУНЕЦЬ"
Бороздити, -джу, -диш, гл.кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Ном. № 1728. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини. Лукаш. 120.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Тирво, -ва, с. = тирло 3. Шух. I. 23.
Удну нар. Внутри. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.