Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їзджати, -жаю, -єш, гл. = від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Кліпавка, -ки, ж. Вѣко глаза. Камен. у. Вх. Пч. І. 14.
Ле́жа, -жі, ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97.
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Порозліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались? Харьк.
Потоваришити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлаться товарищемъ, сойтись. Яким зовсім потоваришив з о. Хведором. Левиц. І. 463.
Прозоро нар. Прозрачно.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.