Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піп

Піп, попа, м. 1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди. 2) пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11. 3) Насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІП"
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Коробен, -бна, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Позалітати, -та́ємо, -єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Приколювати, -люю, -єш, сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Спара, -ри, ж. = шпара. Угор.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки. Гол. І. 325.
Уколисати Cм. уколисувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.