Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстожини

Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТОЖИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТОЖИНИ"
Вова, -ви, ж. Дѣтск. Волкъ: все страшное; бука, нелюдимъ. О. 1861. VIII. 8. куряча вова. Странно одѣтый.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Розлементити, -нчу, -нти́ш, гл. Разболтать, разгласить. Ольга розлементить зараз по селу все. Волч. у. (Лобод.)
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Цідивко, -ка, с. = цідилко. Желех.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТОЖИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.