Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистягати, -гаю, -єш, сов. в. вистягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок. Чуб. III. 266.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Поп'ястися, -пнуся, -пне́шся, гл. Повиться, полѣзть. Гарбуз на тин поп'явся. Славяносерб. у. Черв'як... поп'явся. Мир. ХРВ. 48. Шлях... гадюкою поп'явся вгору. Мир. Пов. II. 49. На мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонко, як павутиння, волоссячко. Мир. ХРВ. 4.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Скозуватися, -зуюся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Грин. II. 210; ІІІ. 486. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками. Грин. ІІ. 171.
Увійти Cм. увіходити.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11. 2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру. Мнж. 92.
Хорування, -ня, с. Хвораніе.