Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підневіжувати

Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. І. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Херс. г. Хотіли стареньких підневідить. Сим. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНЕВІЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНЕВІЖУВАТИ"
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Дебела́стий, -а, -е = Дебелий.
Дук, -ка, м. 1) Ямка, вырытая въ землѣ для игры, которая тоже называется дук. Ив. 14. 2) Огражденное пространство, гдѣ находится кругъ въ видѣ стола, вокругъ котораго парни собираются съ дѣвушками весной. Мил. 59.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Панія, -нії, ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.
Пачкарь, -ря́, м. Контрабандистъ. Чуб. V. 1087. Cм. пачка.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95. 2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДНЕВІЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.