Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. 2) Возвышенность.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Мо́жна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Є сало, та не можна достати: високо висить.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Порозрівнювати 2, -нюю, -єш, гл. То-же, что и розрізнити, но во множествѣ.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі.
Стрибун, -на, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Ум. стрибуне́ць.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. Шепочеться з калиною о давній годині.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.