Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Виправдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Як не піймав його, то він там виправдиться.
Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2), мн.вольности. Запорожскія земли.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода.
Окружки нар. = округи.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо?
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.