Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидчата

Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДЧАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДЧАТА"
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39).
Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу. Н. Вол. у.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. І. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. полотенечко.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКИДЧАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.