Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвалина

Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВАЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВАЛИНА"
Блись меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Греб. 376. Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями. Греб. 403.
Клокуша, -ші, ж. Дощечка, обдѣланная въ видѣ ложки, употребляемая при ловлѣ сома: отъ удара ею по водѣ получается звукъ, подобный кваканью лягушки, что приманываетъ сома. Браун. 30.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось. Мнж. 186.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Псяюха, -хи, ж. Бранное слово: собачья кровь. Купив козак Олені заушниці зелені, як причепим до уха — яка ж гарна псяюха. Чуб. V. 1107. Ум. псяюшка.
Січний, -а́, -е́ Сочный. Січний кавун. Рк. Левиц.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВАЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.