Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пиячка

Пиячка, -ки, ж. Пьяница-женщина. Вх. Лем. 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЯЧКА"
Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. Млр. л. сб. 51. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Кв. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу. Сніп.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.