Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Гінчакуватий, -а, -е. Высокорослый, быстро растущій. Черном.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Напосіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. напосі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок. 2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Чуб. V. 248. Напосівся хату будувати.
Погонити, -ню, -ниш, гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. Посл. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить. Чуб. V. 73.
Попартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Роззяпина, -ни, ж. = роззявина.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Шкипа, -пи, ж. = скипка. Вх. Лем. 485.