Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц. І.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» МВ. (О. 1862. III. 46).  
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить. Мет. 417.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Роспочинати, -на́ю, -єш, сов. в. роспочати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. МВ. ІІ. 23. Ще ти недавно роспочав жити. Г. Барв. 177. Ворог і роспочав війну упять. Грин. І. 187. Роспочали молотити. Грин. II. 206.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Сягнути Cм. сягати.