Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перчик

Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИК"
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Потрусини, -син, ж. мн. Собраніе небольшого числа гостей, лицъ болѣе близкихъ семьѣ, на другой день послѣ пирушки, для доѣданія и допиванія остатковъ отъ вчерашняго дня. Лубен. у. Слов. Д. Эварн.
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Прогребти Cм. прогрібати.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Цівуватий, -а, -е. О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.