Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Вищирити Cм. вищиряти.
Віяльний, -а, -е. Вѣяльный. віяльна лопата. Лопата, которою вѣютъ зерно.
Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Рубель I, -бля, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Харьк. Ой бив рублем і качалкою. Н. п. 3) = рубеж 1. Шух. І. 206, 209.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.