Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Глибоченький, -а, -е., Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось. Ном. № 12260.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. МПр. 117. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить. Ном. № 4659.
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Тирвак, -ка, м. Камень, находимый на тирлі 4, — онъ имѣетъ крапинки желтыя, красныя и бѣлыя. Шух. I. 225.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.