Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Ідея, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч!
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Ум. лущи́нка.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный.
2) Неукрощенный, неудержанный.
Помітати, -та́ю, -єш, сов. в. помести, -мету, -теш, гл. Месть, выметать, выместь. Будемо хату помітати. Вже й світлонька пометена.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув.