Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. Мет. 96. 2) — морський. Альбиносъ. Вх. Пч. II. 9. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Маркев. 71. Чуб. 73, 75; Ив. 56; КС. 1887. VI. 483. Ум. воронок. Аф. 322. Ув. вороняка. Аф. 322.
Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ. Желех.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Напра́вка, -ки ? Ні швець, ні мнець, ні направка. Ном. № 2965.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Спіткання, -ня, с. Встрѣча. Левиц. І. 284.