Вершняк, -ка, м.
1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху.
2) = верхняк 1.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
Змайнути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, улетѣть.
Ігра, -ри, ж. = гра.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили.
Листува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ.
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми.