Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болиголов, -ва, м. Раст. а) = бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Доніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. доня́ти, дійму́, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Повтоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи. Черниг. у. 2) Втоптать (во множествѣ).
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.
Поставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поста́витися, -влюся, -вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Рудч. Ск. II. 137. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Лебед. у. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
Сильце, -ця, ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Шух. І. 236, 237. Cм. сіло.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.