Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш! Посл. Липов. у. 2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді. Ном. 3) Говорить подъ носъ. Шейк.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. І. 90.
Ли́понька и липочка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Ногавиця, -ці, ж. 1) Штанина. 2) мн. Штаны суконные. Kolb. І. 41. Дівки вінки погубили, а парубки ногавиці. Чуб. V. 1113.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.