Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гевка

Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВКА"
Бумбак, -ка, м. Жукъ. Угор.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Пер, -ру, м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье. Чуб. IV. 64.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.