Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли. Стор. МПр. 123.
Лима́нник, -ка, м. Часть лимана, которая при легкомъ вѣтеркѣ попадаетъ въ полосу безвѣтрія и остается неподвижной. Браун. 51.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Ціркованик, -ка, м. = мережка 1. Желех.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Борз. у. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб. Ном. № 12079.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.