Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.  
Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Утятко, -ка, с. Ум. отъ утя.