Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.
Злодійка, -ки, ж. Воровка.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Ном. № 5317.