Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.
Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Н. п. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. Cм. відрада, відрадність.
Жереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Рожать (о кобылѣ). Кобила жеребиться.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Напи́ти, -ся. Cм. напивати, -ся.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.
Тривальний, -а, -е. = тривалий 2.
Ущикнути, -ну, -неш, гл. Ущемить, прищемить. Дверьми вщипнув. Мнж. 177.