Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі.
Гурма́нка, -ки, ж. 1) Большой комокъ овечьяго сыру. 2) = Гуска 2.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад.
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Пахмурний, -а, -е. Пасмурный. Темна та пахмурна із неба зслизла чорна ніч.
Убуритися Cм. убурюватися.
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.