Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Дешевня́, -ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета.
Дотули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле.
Лапка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ла́па.
2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія.
3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ.
4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней.
5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок.
6) Ловушка.
7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія.
8) мн. Кавычки.
9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. б) Trifolium arvense.
Побідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли.
Помеженно нар. Смежно.
Понадити, -джу, -диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.