Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути. Федьк.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Незабарний, -а, -е. 1) Не медлительный, скорый. 2) Не требующій много времени. У такі дні незабарна служба (в церкві). Мир. Пов. II. 58.
Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Порозважувати, -жую, -єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга. Мир. Пов. II. 93.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.