Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Поєднати, -на́ю, -єш, гл.
1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать.
2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми.
3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.
Толоб, -ба, м. = кадіб.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2).
