Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору.
Косяк, -ка, м.
1) Острый уголъ, клинъ.
2) Бревно, которое укрѣпляется между двумя столбами (или діагонально одно, или два такимъ образомъ, что вмѣстѣ со столбами составляютъ букву М) и служитъ для укрѣпленія послѣднихъ. и
3) Кусокъ сѣти; изъ шести косяків сшивается бредень.
4) Канатъ для якоря на днѣпровской лодкѣ.
5) Небольшой табунъ лошадей. Було в його трохи коров і волів та по полю пасся косяк чималенький.
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.
