Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Дихтить чоловік. Лес вивалив язик і зачав дихтіти.
Дужчати, -чаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться сильнѣе.
2) Выздоравливать, оправляться.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного.
2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився.
Присадити Cм. присаджувати.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.