Вередливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727.

Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.

Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.

Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв. Новомоск. у.

Начуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся! Мир. ХРВ. 279.

Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.

Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять. Морд. Пл. 67.

Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.

Сочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить. Черниг. г.

Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.