Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доскрі́бувати, -бую, -єш, гл. = доскрібати.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое. К. ХП. 23. Левиц. Пов. 268.  
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.  
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів. МВ. ІІ. 13.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. К. Дз. 217. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. Грин. III. 523. І скроплював безплодную пустиню. К. Іов. 86. Не скропиш того свяченою водою. Ном. № 5670.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Вх. Лем. 475. Cм. трина.