Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада. Грин. І. 70.
Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити. Кв. Драм. 250.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба. КС. 1882. V. 348.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Камен. у. Чогось телята мукають. Драг.
Невигідно нар. Неудобно.
Переладнати, -на́ю, -єш, гл. = перелагодити.
Подовш нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Мил. 63. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити. Ном.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Притаскати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить. Мнж. 131. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. Притаскали вони його і додому. Драг. 70.
Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Шейк. ХС. 1. 47. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. Г. Барв. 67. А він мені тиць на зустріч. Шейк. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Шейк. Хома зараз тут свою кирпу тиць. Г. Барв. 191. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема. Грин. І. 194.