Витрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Перетрястись.... Добре таки витрухався, поки добіг до хати.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. .
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою.
Жвакота, -ти, ж. Жеваніе, чавканіе.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні.
Повідіймати, -ма́ю, -єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
Повторне нар. Вторично.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
