Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Джусь! меж. Прочь!
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Калантир, -ра, м. Карантинъ. Закр. Желех.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca. Вх. Пч. II. 18.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Ф- слова, начинающаяся сь буквы ф и не находящаяся ниже, Cм. на букву х, при чемъ ф = хв, а иногда х.