Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Окружки нар. = округи.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Премиленний, -а, -е. Очень милый. Що то за премиленний чоловік у тії жінки. Черк. у.
Серед нар. Среди, посреди. Серед Чорного моря утопило. ЗОЮР. І. 29. Серед хати стояв.... чоловік. Левиц. Пов. 104.
Тіснісько нар. = тіснісінько. Шейк.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Котл. Н. П. 379.