Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Вивіщувати, -щую, -єш, гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Ном. № 3661. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй. МВ. (О. 1862. І. 88).
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Джуми́ха, -хи, ж. = Джумачиха. Пішов джумак топитися, а джумиха дивитися. Чуб. І. 178.
Доніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. доня́ти, дійму́, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп. Рудч. Ск. І. 56.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.