Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Отыскиваться, отыскаться, найтись.
2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл.
1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку.
2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали.
3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи.
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки.
Ціліндра, -ри, ж. Цилиндръ въ ружьѣ, на который надѣваютъ пистонъ.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки.
