Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
Ладунка, -ки, ж. = ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ном. № 974. Ум. ладуночка.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Лебед. у. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ). Лебед. у.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.