Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освідчатися

Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2)дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Опук, -ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Ромнянок, -нку, м. Душистая ромашка. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІДЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.