Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Жорні́вка, -ки, ж. 1) = жарнівка 2. 2) Часть ручной мельницы. Cм. жорно. Шух. I. 261. Cм. млин.
Здоро́житися, -жуся, -жишся, гл. Истомиться, чувствовать себя разбитымъ послѣ дороги. Здорожився, усе тіло болить. Канев. у.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Прострибнути, -ну, -неш, гл. Проскочить.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.