Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Доньку видала за дударчика. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить.
2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи.
Омшити, -шу, -ши́ш, гл. Заткнуть мхомъ щели между бревнами въ стѣнахъ.
Саме нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Саме гречка розцвілись. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Вже ступила на хистку кладку. Хисткий місточок.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Та скора ж, та хистка, як та ластівка!
