Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опухлий

Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУХЛИЙ"
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный. Желех.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. Чуб. ІІІ. 19. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки. Вх. Уг. 235.
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ). Прилуц. у.
Кабелка 1, -ки, ж. Тонкій просмоленный канатикъ, употребляемый. при укрываніи построекъ камишемь. Херс.
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Приздріння, -ня, с. Подозрѣніе. Він у нас у приздрінні. Харьк. г.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.